Собор Воскресіння Христового (Українська греко-католицька церква)

Найголовніший собор Української греко-католицької церкви розташований на лівому березі Києва. Він не є історичною будівлею, оскільки був зведений відносно недавно. При цьому, споруда вражає уяву своїми розмірами (є найвищим собором у столиці, і другим, за площею, яку він займає) та архітектурою.

Це справді красива, сучасна будівля, у стилі спорудження якої сплелися традиції минулих століть і новий погляд, спрямований у майбутнє. Відвідавши собор Воскресіння Христового, ви зможете отримати безліч приємних вражень.

Якщо ви просто гість столиці, то напевно зможете оцінити зовнішній вигляд, плавність ліній і продуманий загальний дизайн усього комплексу. Також, якщо ви є парафіянином греко-католицької церкви, то, перебуваючи в ньому, відчуєте єднання з братами по вірі, устремління яких знайшли своє втілення в цій красивій будівлі. Нині цей собор є головним духовним центром для мільйонів християн.

Коротка історія собору Воскресіння Христового в Києві

Рішення звести собор, який стане прихистком для всіх вірян, було ухвалено ще в середині 90-х років минулого століття, але тільки 2002 року було закладено й освячено наріжний камінь за особистої участі українського кардинала Любомира Гузара. З цієї дати і починається, власне, історія цього символу єднання мирян.

Нині кафедральний собор Воскресіння Христового в Києві є однією з упізнаваних будівель, виділяючись оригінальним стилем споруди, і має чимале культурно-етнічне значення, можливо тому, що був зведений за участю самих вірян.

Духовенством греко-католицької церкви було ухвалено рішення відмовитися від залучення державних коштів, а також від підтримки представників великого бізнесу, чиновників і всіх відомих меценатів. Як справедливо зазначили самі священнослужителі під час проведення церемонії освячення - «Цей храм має чесний початок, будувався чесно, усім миром, і тому освячений теж чесно».

Для його побудови були використані гроші, які пожертвували віряни - кожен греко-католик міг дати частинку своїх коштів, щоб долучитися до зведення свого храму. Такий підхід дав змогу кожному, хто долучився до створення святині, відчувати свою причетність до неї, єднання з нею, адже тільки та молитва доходить до бога, яка виходить від чистої душі.

Звісно, не всі можуть віддати останнє, і тому будівництво тривало протягом кількох років. Уже 2004 року було встановлено всі п'ять його хрестів і відбулося освячення, в якому взяли участь усі чинні єпископи Української греко-католицької церкви. У день освячення було піднято і встановлено найголовніший хрест на центральному куполі.

Якщо ви вперше побачили патріарший собор Воскресіння Христового, перебуваючи в Києві, то, напевно, звернули увагу на найбільш впізнаваний елемент архітектурного стилю - величезний металевий каркас центрального склепіння. Щоб його встановити, треба було спочатку підняти великі окремі сегменти, і вже на місці з'єднувати в єдину конструкцію. Цю роботу було завершено тільки до 2006 року, і цього ж року відслужили перше Богослужіння, яке було проведене на свято Богоявлення Господнього, нехай на той час остаточно було закінчено тільки підвальну частину собору.

Роком раніше, на території собору відбулася церемонія з перенесення престолу Верховного Архієпископа Української греко-католицької церкви зі Львівської резиденції уніатських митрополитів, яка існувала з XVII століття. В урочистостях взяла участь велика кількість вірян. Також були присутні представники УПЦ КП та Української Автокефальної Церкви.

Остаточно собор Воскресіння Христового в Києві було відкрито в березні 2011 року, під інтронізацією Святослава Шевчука - його обрали Верховним архієпископом УГКЦ.  У 2013 році він провів урочисту церемонію освячення.

Верховного архиєпископа Любомира Гузара, який особисто брав участь у процедурі закладання наріжного каменю, було поховано в крипті собору 2017 року. Церемонія похорону відбулася за величезної кількості вірян, були присутні архієреї УГКЦ, а також верховне духовенство інших конфесій і навіть віросповідань, також були запрошені представники дипкорпусу.

Що являє собою Воскресіння Христового собор нині

Зараз ця велична будівля, розташована неподалік від станції метро «Лівобережна», займає велику площу, утворюючи разом з адміністративними будівлями столичний Патріарший центр УГКЦ.
Крім того, що це найвища релігійна споруда в Києві, можна відзначити й інші особливості, які роблять собор Воскресіння Христового місцем, вартим уваги:

• Займана площа - 3206,1 квадратних метрів;
• Місткість - до 3000 осіб;
• Внутрішній об'єм приміщень - 37 тисяч кубічних метрів;
• Висота центрального купола з урахуванням хреста - 64 метри.

Якщо порівнювати конструктивні особливості, можна помітити, що комплекс займає практично таку ж площу, як і всім відома київська мечеть Ар-Рахма.

Крім іншого, на території комплексу розміщені:

• Адміністративна будівля, форма якої точно відповідає загальній стилістиці споруд;
• Старий дерев'яний храм, який служить нагадуванням про минуле;
• Дзвіниця з головним дзвоном, забезпеченим пам'ятним написом;
• Пам'ятний знак про відвідування комплексу папою Іоанном Павлом II.

Інтер'єр

Внутрішнє оздоблення собору повністю відповідає суворому стилю католицизму, при цьому привертає до себе увагу продуманість інтер'єру - перебуваючи в будь-якому місці головної зали, можна повністю бачити все, що відбувається навколо, а природне освітлення купола дає змогу створити відчуття світла, яке падає зверху.
На відміну від інших конфесій, внутрішнє оформлення не передбачає наявності якихось деталей декору, однак такий відхід від традиційного стилю обумовлений загальною стилістикою мінімалізму. Можна виділити наявність красивого оздоблення підлоги і світле оздоблення стін. При цьому, перебуваючи всередині, людина зовсім не відчуває убогості інтер'єру - навпаки, відчувається повна свобода.

Архітектура

Якщо поглянути на патріарший собор Воскресіння Христового в Києві з висоти пташиного польоту, то можна помітити, що споруда виконана у вигляді хреста - головного символу християнства. При цьому продуманість споруди дає змогу зберегти оптимальний баланс між художнім оформленням і практичністю - будучи храмом для відвідування мирян, собор може вмістити всіх охочих.

Основними елементами собору є:

• Чотири вежі, орієнтовані за сторонами світу, кожна з яких увінчана куполом і хрестом;
• Центральна вежа з великим куполом, встановленим на колонах, і головним хрестом;
• Внутрішній купол, розташований по центру споруди.

Виконано будівлю в стилі «сучасний мінімалізм» - відсутність деталей декору є характерною для споруд греко-католицької церкви, проте в даному випадку рішення зодчих було продиктоване скоріше бажанням вписати загальну композицію в навколишню сучасну забудову столиці.
Звертає на себе увагу конструкція веж, кожна з яких є порожнистим кубом, грані якого служать опорою для купола.

Цокольна частина вирізняється досить складним виконанням, і представлена елементами, що мають різну висоту і виділяються чергуванням плавних і кубічних форм.

Бічні лінії собору виділені скляними гранями, які дуже привабливо вписані в загальну композицію собору.

Яке значення має патріарший собор Воскресіння Христового в Києві

Крім того, що собор Воскресіння Христового є головним місцем для всіх греко-католиків, він сам по собі може вважатися рідною домівкою для багатьох - будучи побудованим на народні гроші, він був створений для народу. Кожна людина, якого б кольору шкіри вона не була, і до якого віросповідання себе не відносила, зможе увійти під склепіння храму і відчути божественне світло.

У цьому й суть будь-якої релігії - надати можливість знайти свій шлях до бога, пройшовши його від початку і до кінця. Ну а відвідування патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві цілком здатне стати тим найпершим кроком, який, можливо, і підкаже, в якому напрямку рухатися далі.

Крім іншого, собор Воскресіння Христового для Києва є символом єднання. Якою б не була складною військово-політична ситуація, які б зміни не відбувалися навколо - ця красива будівля, як і раніше, стоїть на своєму місці, збираючи під свої склепіння всіх, кому потрібна розрада і захист.